«Приозівський пролетар» 1933 года о строительстве «Озівсталі», врагах «робітничої кляси» и срыве «хлібозаготівель»

Газета «Приозівський пролетар»

Не спешите, уважаемый читатель, искать ошибки в заголовке! «Приазовский пролетарий», так называлась газета г. Мариуполя «Приазовский рабочий» с 1926 по 1937 год, имел в своей истории короткий период, с января 1932 по июль 1934 года, когда издание выходило на украинском языке — и не просто, а на украинском «новоязе». Почему?
Именно на этот период приходится последний всхлип политики коренизации (украинизации в нашем варианте), которую осуществляли большевики в 20-х — начале 30-х годов. Ее смысл: укоренение большевистской власти на местах, овладение языками и традициями местного населения, пополнение партии за счет его представителей. К 1932 году на территории УССР осталось 3 русскоязычных издания, все остальные, в том числе и «Приазовский пролетарий», перешли на украинский язык. Его называют еще «скрыпниковским»: по имени Николая Скрыпника — наркома просвещения УССР, наиболее активного проводника украинизации, главного автора нового украинского языка, утвержденного постановлением Совнаркома УССР в 1928 году, но ненадолго.
Резкие перемены на «языковом фронте» самым непосредственным образом связаны с результатами хозяйственной деятельности. В начале 1933 года ЦК ВКП(б) обвинил компартию Украины в провале сбора зерна. Сталин не хотел слушать Бухарина, который предупреждал вождя о последствиях уничтожения кулака на селе, основного поставщика товарного хлеба. Сталин не верил Петровскому, сообщавшему, что план хлебозаготовок для Украины слишком завышен. Оставил без ответа слова писателя Шолохова, когда тот ему сказал, что Украина голодает. В провале хлебозаготовок обвинили украинских националистов. И начался новый курс нацполитики — контрукраинизация, для осуществления которой ЦК партии направил в Украину Павла Постышева.
Скрыпник застрелился. Постышев, выступая на XVII съезде ВКП(б) в 1934 году, посыпал себе голову пеплом и говорил, что «проглядели» националистический уклон во главе со Скрыпником, «насаждение принудительной украинизации», клялся, что все силы КП(б) У направляет теперь на «борьбу за выправление ошибок». Стоит ли удивляться, что после съезда в 1934 году «Приозівський пролетар» (кстати, к удовольствию русскоговорящего читателя) снова становится «Приазовским пролетарием»?
Но дело не в языке: язык ровным счетом не имеет никакого отношения к демократии. Хорошо бы нынешним ура-патриотам полистать «Приозівський пролетар» образца 1933 года, чтобы убедиться в этом. От демократических традиций нашей газеты, ярко выраженных с первого ее выпуска в 1918 году, не остается и следа в 1933 году.
«Демос», народ, со своими простыми, человеческими проблемами, письмами читателей в рубрике «Нам пишут» появляется лишь изредка. Зато через номер — постановления партии и правительства, речи вождей, задачи первого года второй пятилетки. Газета выходит ежедневно, на одном листе, в отдельных случаях, когда того требует очередной официоз, — на двух листах. Ответственный редактор 1933 года — С.Г.Леонов. Цена номера — 5 копеек.
И хотя «Приозівський пролетар» — печатный орган городского комитета партии, городского совета, главенствующая тема — сельскохозяйственная, хлебозаготовки. Среди основных тем также — «Азовсталь». То бишь «Озівсталь», если на скрыпниковском языке. Под освещение хода строительства выделяется специальная рубрика «Південній Магнетці — темпи Магнетобуду». Газета проводит «выездные редакции» на стройке, бичует недостатки, ведет хронометраж аварий. Словом, шаг за шагом отслеживает и организует массы на строительство. И каторжным трудом рабочих «Азовсталь» построили: 12 августа 1933 года состоялся пуск первой — комсомольской — домны завода.
Такую же наступательную, резко критическую, агрессивную позицию занимает издание в отношении проведения хлебозаготовок, посевной кампании. Разоблачает «куркулів», «підкуркульників» и прочего врага «робітничої кляси». Парадных отчетов практически нет, почти сплошь критика. Газета — действительно сторожевой пес. Но не демократии, а тоталитарной политики ВКП(б). Кнутом, а не пряником загоняют страну в светлое колхозно-индустриальное будущее. Лес рубят — щепки летят.

Більше речей ширвжитку на ринок!
На 9.675.000 карбованців продукції має випустити цього року швачфабрика.
Якщо ми до цього часу по масовому пошиву випускали тілогрійки, шаровари і літні брюки, то ми цього року повинні засвої ти ще два вида нового пошиву — це селянські костюми та напівпальта на ваті.
Зарплатня робітників збільшиться з пересічного заробітку 89 карб. до 91—92 карб. Загальна кількість робітників зросте: по масовому пошиву до 900 чол. проти 700 цього року, по індивідуальному пошиву до 230 проти 150.
… Перед швачфабрикою стоїть величезне завдання — утворити свою власну продовольчу базу. Ми склали пляна, за яким маємо придбати 200 га городніх та зернових культур і утворити стадо в 50 голів крупної рогатої худоби, 200 свиней, 500 кролів, 350 овець.
Ю.М.Гільдін. 5 февраля.

Не лише коней, а й корів використати під час весняної сівби
Тов. Гацуленко — комуна «Шлях Ільїча».
Перш за все ми очистили комуну від клясово ворожих елементів, вигнали куркулів. Мобілізували весь колгоспний актив на виконання хлібозаготівель та інших політичних кампаній… Тяглова сила 111 коней в гарному вигляді. Виконуючи директиви партії та уряду, ми підготували до сівби 20 корів.
10 февраля.

Наказ по народному комісаріату важкої промисловості
1. Начальника будівництва «Озівсталі» тов. Фіткаленка, як такого, що не справляється з роботою, звільнити з посади, яку він посідає, і викликати в розпорядження ГУМПу НКВП.
2. Технічному директорові «Озівсталі» Яковлеву за неправильну інформацію про перебіг будівництва оголосити догану.
3. На начальника будівництва «Озівсталі» призначається члена колегії НКВП тов. Гугеля — звільнивши його від обов’язків заступника нач. ГУМПу НКВП і директора заводу імені Ворошилова. Запропонувати тов. Гугелеві негайно почати виконувати свої обов’язки.
Народний комісар важкої промисловості С. Орджонікідзе.
13 февраля.

Про підготовку до весняної сівби 1933 року
Постанова III об’єднаного пленуму Донецького
обкому і облКК КП(б)У
Весняна сівба 1933 року по Донецькій області проходитиме в умовах загостреної клясової боротьби з рештками куркульства…
Між тим перевірка роботи низових парторга-нізацій доводить про зовсім незадовільний стан підготовки до сівби в цілому по області. Так: засипано насінньових фондів лише 20 відс. Зірвано ремонт тракторів. Не розгорнуто боротьби навколо здійснення рішень ЦК КП(б)У про коня…
17 февраля.

Геть з партії ворогів робітничої кляси!
Про стан тваринництва і кінського поголів’я в м’ясорадгоспі «Сартана»
Постанова об’єднаного засідання президії МарміськКК і колегії РСІ
від 17-II-33 року
Кінське поголів’я знаходиться не в кращому стані. За 1932 рік загинуло 96 коней, або 47 відс. всього кінського поголів’ я; з них 31 коняка невідомо куди дівалася. Окремі факти говорять про те, що цих коней розкрали…
Всі ці факти свідчать про активну діяльність куркульсько-ворожих елементів в радгоспі, які поступово знищували господарство…
Президія КК і колегія РСІ ухвалюють:
1. Директора м’ясорадгоспу «Сартана» Макаренка, що явно покриває руйнацьку куркульську діяльність в радгоспі, опортуністичного переродженця, не провадившего абсолютно ніякої боротьби з нарочито утвореною шкідницькою безгосподарністю і своєю бездіяльністю довівшего тваринництво радгоспу до поступового знищення, — з партії виключити, з роботи зняти і притягти до судової відповідальності…
4 марта.

Південній Магнетці — темпи Магнетобуду
На правому березі річки
у брудних, тісних гуртожитках панують нудьга і безкультурність
… У величезному бараці, де ліжка щільно поставлені одне до одного, густо накурено. Більшість мешканців, повернувшись з роботи і не роздягшись, полягали на брудні ліжка без простирадл. Деякі, зібравшись групами, розказують один одному анекдоти. Табуреток немає. Сидіти доводиться просто на ліжках. Столів теж немає…
Удень на робітничих зборах, на виробничих нарадах партробітники, комсомольські робітники, профспілковці кричать про виконання пляну. Зайдіть до секретаря партосередку монтажу домни Зінов’єва. Він покажить вам великий список робітників, яким видані ударні книжки. За кожною книжкою жива людина. Ці люди живуть в бараках на правому березі.
Чому там з ними не розмовляють? Невже так важко через мост перешагнути на правий беріг річки?
Бригада «Пр. Пр»: Віннік, Олександрова, Спектор. 22 апреля.

Виїзна редакція на «Озівсталі»
Герої фраз на очній ставці
День розпочинається так. Задовго до гудка в приміщенні, де притулився комітет комсомолу «Озівсталі», з’являються люди з заспаними обличчями. Розпочинається «ранкова зарядка язиків» — нарада секретарів осередків будівництва. Розмовляють, обговорюють, дають завдання. На це витрачається хвилин 40.
День розпочинається з говорильні, і це відбивається на всій роботі. Немов за сигналом, люди прилипають до стільців, розв\’ язуючи біля столів чергові питання.
9 мая.

«Озівсталь» позичила у краї ни багато коштів. Борг сплатити чавуном. Кожний день, кожна година наближає першу комсомольську домну до пуску. Нам створені всі можливості для перемоги
… Доповідь начальника будівництва, директора комбінату «Озівсталь» тов. Я.С.Гугеля на поширенному пленумі будівкому та бюра ІТС.
… Коли ми пустимо домну? Це залежить від нас. Опрацьовано пусковий графік, за яким ми повинні закінчити всі роботи до 15 липня. Від нас залежить скоротити цей термін. Треба па-м? ятати, що кожний день ми не додаємо краї ні 600 — 700 тон чавуну… Ми заборгували краї ні багато чавуну. Ми взяли у краї ни багато коштів, а кошти ці не повертаємо. Давайте працювати так, щоб 15 липня рапортувати краї ні:
— Домна готова!

Подготовила Людмила КУДРИНА, «Приазовский рабочий»

Добавить комментарий